Диференціація звуків: правила, послідовність

Диференціація звуків – це один із завершальних етапів у виправленні порушень звуковимови у дітей. Однак він є дуже важливим для розмежування "старої" (дефектної) вимови від "нової" (правильної). Диференціацію звуків розпочинають після постановки та автоматизації кожного зі звуків, які не вимовляє дитина, або ж проводять паралельно з автоматизацією.

Диференціація звуків – це розмежування їх правильної вимови від тієї дефектної, що була у дитини раніше.

Дуже важливо провести диференціацію в тому випадку, коли дитина раніше замінювала звук на інший (замість «жаба» казала «заба»).

Пропонуємо Вашій увазі логопедичні ігри, вправи та цікаві прийоми для корекційної роботи по диференціації звуків. Усі завдання подані за принципом «від простого – до складного».

Якщо дитина не вимовляла звук раніше, просто пропускала його (замість «малина» казала «маина»), логопедична робота по диференціації звуків допоможе дитині швидше опанувати правильною звуковимовою.

• Дорослий промовляє слова так, як дитина вимовляла їх раніше (тобто дефектно), а потім правильно. Дитина повинна відгадати, в якому випадку дорослий вимовив слово правильно.
• Дорослий міняється з дитиною ролями. Тепер дитина по черзі вимовляє слова то правильно, то дефектно, а дорослий відгадує.
• Дорослий вимовляє слово так, як дитина вимовляла його раніше (дефектно). Дитина повинна виправити вимову дорослого і промовити слово правильно.
• Дорослий промовляє слово правильно, дитина повинна промовити його дефектно, а потім виправитись і сказати правильно.
• Дитина промовляє слово спочатку правильно, потім так, як раніше (дефектно), потім знову правильно.
• Для того, щоб описати послідовність роботи по диференціації звуків, візьмемо для прикладу звуки [с] і [ш] (у мовленні дитина замість звука [ш] вимовляла звук [с] – слово «шапка» звучало як «сапка»).
  Перед початком занять по диференціації звуків необхідно познайомити дитину з відповідними буквами, або ж іншими символами для позначення цих букв. Наприклад, звук [с] – блакитний горизонтальний прямокутник (асоціація – розтягнуті губи, прохолодний струмінь повітря), звук [ш] – червоний квадрат (асоціація – губи «квадратиком», теплий струмінь повітря).

• Правила диференціації звуків

  • Якщо у дитини не було заміни звуків (наприклад, вона вимовляла шиплячі звуки неточно (замість «шапка» казала «шяпка»), або звук [р] був одноударним), необхідно розмежувати «стару» вимову від «нової». Це дозволить дитині швидше опанувати правильну звуковимову.
  • Якщо дитина не вимовляла звук раніше, просто пропускала його (замість «малина» казала «маина»), необхідності в процесі диференціації немає.
  • Якщо дитина замінювала звук на будь-який інший (наприклад, [ш] на [с], [р] на [л]), вимову таких звуків обов’язково потрібно розмежувати – диференціювати – для попередження у дитини виникнення проблем під час читання та письма.
  • Розпочинати диференціювати звуки можна після того, як дитина вільно вимовляє їх у складах, паралельно з етапом автоматизації звуків.